Опис досвіду

ОПИС ДОСВІДУ

вчителя біології Сегиди Тетяни Олегівни

«Використання інтерактивних технологій на уроках біології з метою формування здорового покоління»

Життєве кредо:«Допомагаючи іншому піднятися на гору, ми самі наближаємось до вершини».

Педагогічне кредо: «Щоб вести дітей за собою, необхідно самому рухатись не зупиняючись».

Видатний психолог ХХ століття Л.С. Виготський наочно охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавши: ”Що важливіше – нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?”. Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо. Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а й навчити її спілкуватися, оволодіти способами співпраці в процесі розв’язання навчальних завдань.

Важливе значення на результативність уроку мають вплив: особистість учителя, рівень його фахової підготовки, «здорова» емоційна атмосфера між учнями класу, вміння враховувати під час управління навчальною діяльністю психологічні особливості кожного учня.

Актуальність досвіду. Вже давно доведено, що кожен учень по-різному засвоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням інноваційних технологій навчання педагоги отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня. Використання інтерактивних технологій дозволяє учителю спілкуватися з учнями на сучасному рівні, зробити навчальний процес більш привабливим і ефективним, а контроль навчальних досягнень школярів більш об’єктивним.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин і ситуацій. Інтерактивне навчання сприяє створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає можливість вчителю ставати лідером учнівського колективу, формує навички та уміння, виробляє цінності.

Кредо інтерактивного навчання можна сформулювати приблизно так:

Те, що я чую, я забуваю,

Те, що бачу і чую, я трохи пам’ятаю,

Те, що чую, бачу і обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Основним завданням для мене, як учителя є створення умов для розвитку особистості у відповідності до її можливостей і потреб, надання знань і вмінь учню для збереження його здоров҆я, фізичного та розумового розвитку, професійного самовизначення.

Теоретична основа досвіду. Термін “інтерактивний” походить від англійського слова “interact”, де“inter” –взаємний,“act”– діяти. Отже інтерактивний – це здатність взаємодіяти в режимі бесіди, діалогу з чимось (комп'ютером), або з кимось (людиною).

Історія виникнення інтерактивного навчання свідчить, що його зародження починається зі стародавніх часів. Так Сократ примушував своїх слухачів шляхом запитань і відповідей знаходити “істину”. Платон пропонував давати освіту дітям з 6-річного віку та розвивати їх за допомогою ігор, бесід, казок, пісень тощо. Конфуцій у заснованій ним школі не дотримувався регламентованих за часом і змістом навчальних занять. Навчання й виховання відбувалось у процесі довільних бесід, які часто мали евристичний характер. В основу групової роботи також покладено ідеї Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток особистості.

В колишньому Радянському Союзі (30-і роки - початок 40-х, на Східній Україні) виникла ідея бригадно-лабораторної форми навчання,яка мала назву "бригадно-лабораторний метод". На жаль, ці нові форми навчання впроваджувалися без належної експериментальної перевірки. Тому їх застосування швидко виявило значні недоліки: зниження ролі вчителя, відсутність в учнів мотивації навчання, неекономне використання часу. Авторитарна шкільна політика призвела до того, що аж до кінця 50-х років вчені, педагоги-практики неспроможні були експериментувати в цьому напрямі. Лише в 60-х роках у радянській дидактиці з'явився інтерес до групової форми навчання у зв'язку з вивченням проблеми пізнавальної активності, самостійності учнів.

Уже пізніше розробкою елементів інтерактивного навчання займались Василь Сухомлинський, педагоги-новатори 70-80-х років: Віктор Шаталов, Шалва Амонашвілі, Євген Ільїн, Софія Лисенкова. На їхніх творчих знахідках ґрунтується теорія і практика розвивального навчання.

Ю.Фокін, розглядаючи використання інтерактивних методів навчання, дає їм таке трактування: «Інтерактивні методи навчання орієнтовані на більш широку взаємодію учнів не тільки з вчителем, але й друг з другом і на домінування активності учнів у процесі навчання». Він також наголошує на тому, що роль вчителя на роках з використанням інтерактивних методів зводиться до керування діяльності учнів на досягнення поставленої мети.

Відомий педагог В.Д. Шарко пише: «Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови активної взаємодії всіх учнів у процесі співнавчання та взаємонавчання, де учні розуміють, що вони роблять і для чого».

Найбільш повно питання теорії, практики і досвіду інтерактивного навчання розглянуті О.Пометун, Л.Пироженко в методичному посібнику «Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід».

В статті «Нові педагогічні технології: інтерактивне навчання» А.М. Мартинець звертає увагу на те, що «використання технологій інтерактивного навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної розумової діяльності» і викладання предметів з урахуванням нових підходів є важливим кроком у демократизації школи. Сумісна діяльність означає, що кожен вносить свій особистий індивідуальний вклад, в ході роботи йде обмін знаннями, ідеями, засобами діяльності».

Новизна досвіду. Новизна мого досвіду полягає у спробі:

-         частково подолати методичні проблеми, пов'язані з  викладанням біології на сучасному рівні шляхом використання інтерактивних технологій;

-         даючи знання з біології формувати здорове та екологічно-свідоме молоде покоління, навчити учнів використовувати набуті знання на практиці, заради збереження власного здоров'я та здоров'я оточуючих.

Я, як вчитель біології дотримуюсь триєдиної мети уроку, третім компонентом якої є формування почуття бережливого ставлення до живого, до здоров ҆я.

Виходячи з цього:

- допомагаю створити емоційний комфорт та ситуацію успіху, що є профілактичним способом запобігання психічного травматизму, стресу, неврозу;

- забезпечую на уроках рухову активність, що сприяє профілактиці стомлення мозку (кисневому голодуванню), а це підвищує ефективність їхньої розумової і пізнавальної діяльності;

- забезпечую  атмосферу «навчання у дружбі»;

- при вивченні ботаніки та зоології часто пропоную учням перевтілитися у якусь рослину чи тварину, тобто зайняти іншу нішу життя на планеті, що сприяє розвитку уяви, емоцій, відповідального ставлення до всього живого, чим активізується пізнавальна активність і формується психічне і духовне здоров’я;

- на уроках біології людини, вивчаючи системи органів, пропагую: важливість здорового способу життя, необхідність профілактики захворювань, значення  харчування, дотримання режиму сну та бадьорості, важливість загартування;

- використовую релаксопедичний метод, що включає в себе психологічне розвантаження, наприклад, сміхотерапію, яка створює бадьорий та життєрадісний тонус;

- використання рефлексії на уроках фіксує власне ставлення кожного до уроку і виховує стійку соціальну позицію, тому я намагаюсь, щоб учні у більшості випадків ішли з уроків біології задоволеними почутим, побаченим.

А ще компетентнісне ставлення до здоров’я перекликається із таким завданням курсу біологічної науки як: формування емоційно-ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей. Використовуючи на уроках інтерактивні вправи, намагаюсь щоб вони були з підтекстом здоров'язберігаючих технологій.

Шляхи реалізації  досвіду

    Інтерактивні технології навчання стимулюють потребу учня в реалізації свого потенціалу. Використання інтерактивного навчання, на відміну від інших систем навчання, дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації (до 90%); навчання орієнтоване, на відміну від традиційного, не тільки на засвоєння знань, але й на розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в результаті чого навчальній діяльності притаманний високий рівень активності. Учитель, виступає як рівноправний партнер учнів, виконує організаційні та консультаційні функції. (ДОДАТОК №1)

   Під час навчально-виховного процесу використовую такі інтерактивні методи: рольові ігри, семінари, усний журнал, тренінги, презентації творчих робіт, робота в групах та парах, створення проблемних ситуацій, складання та розгадування кросвордів, ребусів, брейн-ринги, активізуюча вікторина, метод спроб і помилок, мозковий штурм, акваріум, експрес-тест тощо.(ДОДАТОК №2)

    Інтерактивна вправа — центральна частина заняття, яка має займати близько 50—60 % часу, її мета — засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку.

Рефлексія результатів учнями є природним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання. (ДОДАТОК №8)

    Одна із проблем, що гостро стоїть не тільки в школі, але і в суспільстві в цілому — гіподинамія. Технічний прогрес веде до зменшення рухливості людини. Зменшується не тільки час, присвячений активним руховим вправам, але і час, проведений на свіжому повітрі. Тому в структурі уроку для збільшення працездатності і зменшення втоми намагаюсь активно запроваджувати фізкультхвилинки, енергізатори і навіть поєднувати енергізатори з інтерактивними вправами. Це приблизно на 20-ій, або 35 хв. уроку. Перевагу потрібно віддавати вправам для втомлених груп м’язів. Підбір вправ здійснюється в залежності від особливостей уроку. (ДОДАТОК №3)

    Призначення енергізаторів на уроці – створення позитивної психологічної атмосфери в класі, відновлення енергії та посилення групової активності. Крім того, вони дозволяють учням проявити рівні здібності — тілесно-кінестетичні, візуально-просторові, міжособистісного спілкування.

    Переваги використання енергізаторів:

відновлення енергії класу;

привертання уваги учнів;

об'єднання кількох методів навчання в єдине ціле;

включення всіх у процес навчання;

отримання задоволення від навчання.

    Майже кожен енергізатор містить елемент фізкультхвилинки, але не кожна фізкультхвилинка є енергізатором, тому що використовується не лише для зняття втоми, але й як релаксація. (ДОДАТОК №5)

   Важливе значення має дихальна гімнастика на уроках. (ДОДАТОК №6)

  Наприклад, при вивченні  тем про будову дихальної системи людини   велику увагу приділяю не лише профілактиці захворювань дихальної системи, а й здійснюю тренування дихання, яке, не займаючи багато часу, дозволяє не тільки розвивати органи дихання, але і сприяє підвищенню культури спілкування.

   Для узагальнення, систематизації та закріплення знань учнів часто використовую вправи на складання пам'яток профілактики захворювань дихальної, травної, серцево-судинної, опорно-рухової систем тощо.(ДОДАТОК №7, 4)

Недоліки інтерактивного навчання.

    Будь-яка методика має свої позитивні й слабкі сторони, які необхідно враховувати. Про переваги інтерактивного навчання вже зазначалося у тексті, зупинюся на деяких недоліках інтерактивного навчання:

          1.Учителеві важко налаштувати учнів на механізм взаємонавчання.

2. Важко контролювати сам процес навчання.

3. На перенавчання учнів потрібен додатковий час, як і на вивчення та відпрацювання вчителем кожної інтерактивної технології.(ДОДАТОК №1)

А тепер те, що необхідно пам’ятати для подолання слабких сторін інтерактивних технологій:

1. Учителю і учням треба поступово звикнути до цих технологій шляхом поступового включення в уроки елементів вибраних моделей.

2. Вчителю треба добре готуватися, продумувати модель і підбирати матеріал.

3. Правила гри слід добре пояснювати.

4. Створити атмосферу серйозного навчання, а не простої гри.

5. До уроків повинні готуватися також учні, зокрема, підбирати матеріал. Вивчення інтерактивних технологій – один із напрямів підвищення професійного рівня вчителя, регулювання відносин вчителя і учнів, взаємовідносин учнів.

Результативність досвіду.

    Найважливішим результатом мого досвіду вважаю є  те, що учні йдуть на уроки біології з гарним настроєм, бажанням пізнати живе, з цікавістю в очах.

У результаті моєї професійної діяльності учні щорічно займають призові місця у Всеукраїнському турнірі юних біологів, ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з біології та екології, конкурсі-захисті МАН тощо. (ДОДАТОК №9)

Проводячи уроки біології на різних профілях розумію, що не кожен учень в майбутньому буде натуралістом, чи лікарем, але стараюсь зробити все для того, щоб вони знали: людина - невід'ємна частина природи, життя – це рух, хворобу краще попередити ніж лікувати.

ЛІТЕРАТУРА

1. Берегова А. Б. Інтерактивні технології навчання як один із засобів формування системи біологічних знань учнів / Анна Берегова // Біологія. Шкільний світ: газ. для вчителів біології. – 2008. – № 28. – С. 19-20 : ілюстр., табл.

2. Боганець Н. П. Інтерактивні технології на уроках біології та в позаурочній діяльності / Н. П. Боганець // Біологія : наук.-метод. журн. – 2006. – № 17-18. – С. 31-34.

3. Богданова О. К. Інноваційні підходи до викладання біології : навч. посіб. / О. К. Богданова. – Х. : Основа, 2003. – 128 с. – (Бібліотека журналу „Біологія” ; вип. 9).

4. Богданова О. К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі : навч. посіб. / О. К. Богданова. – Х. : Основа, 2003. – 80 с. – (Бібліотека журналу „Біологія”; вип. 1(1)).

5. Брижевич Г. М. Інтерактивні форми навчання на уроках біології / Г. М. Брижевич // Біологія : наук.-метод. журн. – 2007. – № 19-21. – С. 27-32.

6. Войтенко Т. Н. Застосування інтерактивних технологій на уроках біології / Тетяна Войтенко // Біологія. Шкільний світ: газ. для вчителів біології. – 2009. – № 25. – С. 18-19.

7. Гаврилюк О. О. Формування екологічного мислення і свідомості учнів шляхом застосування інтерактивних форм і методів навчання/ О. О. Гаврилюк // Біологія : наук.-метод. журн. – 2012. – № 7. – С. 7-11.

8. Жирська Г. Я. Інноваційні методи навчання в процесі вивчення біології // Загальна методика навчання біології : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. І. В. Мороза. – К. : Либідь, 2006. – С. 276-284.

9. Інтерактивне навчання / авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко // Біологія. Хімія : газ. для вчителів біології. – 2004. – № 13. – Вкладка. Бібліотечка „Шкільного світу”.

10.  Пометун О. І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./ О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. — К.: Видавництво А.С.К., 2004. — 192 с.: іл.

11. Шарко В. Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. – К., 2006. – 220 с.

Додаток №2

Сучасна методика має багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших (“Робота в парах”, “Карусель”, “Мікрофон”) до складних (“Мозаїка”, “Мозковий штурм”, “Аналіз ситуації”), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати.

“Робота в парах” (один проти одного, один – вдвох – всі разом), “Думати працювати в парі, обмінятися думками”.

Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів, вона дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника.

“Карусель”. Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

“Ротаційні (змінювані) трійки”. Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою цього осмислення, закріплення та засвоєння.

“Акваріум”. Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групах, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

“Ажурна пилка”. Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному, вчитися навчаючи.

“Дерево  рішень”. Як варіант технології вирішення проблем можна використовувати “Дерево рішень”, яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.

Різновидом загально групового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

“Незакінчене речення”. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими.

“Обговорення проблеми в загальному колі”. Ця технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень, привертань уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань.

“Мозковий штурм”. Інтерактивна технологія колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета “Мозкового штурму” чи “Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

“Навчаючи – навчаю”. Метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

ДОДАТОК №1

Критерії порівняння	Пасивне навчання	Інтерактивне навчання
1 . Обсяг інформації	За короткий проміжок часу можна пройти великий обсяг інформації	Невеличкий обсяг інформації потребує значного часу
2. Глибина вивчення змісту	Як правило, досягається тільки на рівні знання й розуміння	Учні засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку)
3. Відсоток засвоєння	Як правило, невисокий	Як правило, високий
4. Контроль над процесом навчання	Викладач добре контролює обсяг і глибину вивчення, час і хід навчання. Результати роботи учнів передбачувані	Викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і перебігом навчання. Результати роботи тих, хто навчається, менш передбачувані
5. Роль особистості педагога	Особистісні якості педагога залишаються в тіні, він виступає як джерело знань	Педагог сильніше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор
6. Роль учнів	Пасивна; учні не приймають важливих рішень щодо процесу навчання	Активна; учні приймають важливі рішення стосовно процесу навчання
7. Джерело мотивації навчання	Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, суспільство)	Внутрішнє (мотиви самого учня)

ДОДАТОК №8

Фрагмент уроку з теми: « Рухова активність і здоров ҆я»

Етап уроку - узагальнення та систематизація знань учнів.

Інтерактивна вправа

Метод "Снігова куля" 
("Два — чотири — вісім")

Об҆єднання учнів  спочатку  в пари, квартети, потім в октети.

Питання для обговорення: «Чому профілактика гіподинамії дуже важлива в підлітковому віці?»

Підготуйте спільне вирішення даного проблемного питання.

ДОДАТОК №4

Фрагмент уроку  з теми: «Будова зубів. Захворювання зубів:профілактика та лікування».»

Етап уроку - Вивчення нової теми.

1.Будова ротової порожнини.Зуби та їх будова.

Робота в групах.

Завдання . Опрацюйте матеріал підручника , дайте відповіть на запитання:
1-група.Процес травлення починається в ротовій порожнині.Яка будова ротової порожнини ? Які процеси в ній відбуваються?

2-група. Зуби,їх значення.Як відбувається зміна зубів у людини? З чим це

пов’язано?

3- група. Яку будовау мають зуби? Поясніть взаємозв'язок будови і функції зубів.

Складіть схему «Будова зубів».

Проблемне запитання:Чому виникають пошкодження зубів і як можна їх уникнути ?
Причини пошкодження зубів.

1. Вживання холодної їжі після гарячої і навпаки.

2.Коли у раціоні не вистачає кальцію і фтору.

3.При поганому догляді за зубами.

4.Внаслідок звички розгризати горіхи,кісточки плодів.

4. Зловживання солодощами (цукор у роті перетворюється на молочну

кислоту,що руйнує зуби.)

7.Паління (гарячий тютюновий дим спричинює утворення тріщин в

емалі, куди проникають коричневі смоли).

Біологічна гра : «Консультація стоматолога».

Виступи учнів :
«Карієс-найбільш поширене захворювання зубів». 

 «Як запобігти карієсу». 

 

ДОДАТОК №5

Наприклад для закріплення знань по темі: «Рухова активність та здоров҆я» можна поєднати енергізатор з інтерактивною вправою:

 «М'ячик по колу»

Обладнання: м'яч середнього розміру.

Хід вправи: учні стоять по колу. Руки з відкритими долонями на рівні талії.

Завдання: кидати м'яч один одному, на вибір, задаючи короткі запитання по вивченій темі, але не допускати падіння м҆яча.

Цим самим створимо сприятливу психологічну, дружню атмосферу і перевіримо набуті знання.

ДОДАТОК №7

Фрагмент уроку з теми: «Профілактика захворювань дихальної системи»

Етап уроку – закріплення вивченого матеріалу

Об'єднання учнів в малі групи (4-5).

Завдання: складіть пам'ятку на теми:

«Профілактика захворювань дихальної системи»

«Негативний вплив тютюнопаління на організм людини»

ДОДАТОК №3

Вправи для хребта

Основні рухи: згинання – розгинання, стискання – розтискання,  скручування – розкручування. Дихання  через ніс.

«Чищення пір’ячка».

Підборіддя донизу, торкаючись грудей. Пташка чистить пір'ячко.

«Черепаха».

Голова плавно відкидається назад та дотикається потилицею спини – намагаємося втягнути голову в плечі. Потім плавний нахил голови вперед – знову тягнемо голову в себе.

Хребет прямий. Нахиляємо голову, намагаємося доторкнутися вухом до плеча (вправо-вліво).

«Сова».

Голова поставлена прямо, спина пряма. Повільно відводимо погляд вправо (вліво) та повертаємо за ним голову (намагаємося побачити, що там ззаду).

 «Гарбуз».

Кругові рухи  голови. Шия – хвостик гарбуза, голова – гарбуз, перекачується  по плечах (без напруження).

ДОДАТОК №6

Дихальні вправи:

 «Кулька» . Уявіть, що в животику у вас надувна кулька. Вдих носиком - кулька надувається і стає велика-велика. Животик випинається. Видих - кулька здувається із звуком -с-, -з- або -ш-. Виконувати вправу 3-4 рази.

«Паровозик» Ходити по класній кімнаті, роблячи поперемінні рухи руками і примовляючи «чух-чух-чух». Повторювати протягом 20-30 секунд.

«Звуконаслідування» Пригадайте і відновіть різні звуки природи із життя: свист вітру, шум лісу, писк комара, скрекотіння сороки, гарчання собаки, звук дзвінка.

Правильне носове дихання сприяє тренуванню дихальної мускулатури, покращує місцевий і мозковий кровообіг, перешкоджає розростанню аденоїдів.

Рекомендації з проведення дихальної гімнастики. Усі вправи на дихання потрібно починати з видиху. Дихання має бути спокійним, безшумним, плавним. Таке дихання називають реберно-діафрагматичним. Залежно від характеру, від складності, дихальні вправи виконуються протягом трьох-п’яти хвилин.

ДОДАТОК №9

РЕЗУЛЬТАТИ

2007

 підготовка переможців  у ІІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології

2011

ІІІ місце, переможець Гресько Андрій (ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології)

ІІІ місце, переможці команда «Без ГМО» VІ обласного турніру юних біологів

2012

ІІІ місце, переможець Галунька Богдана (ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології)

2013

ІІІ місце, переможець Жидун Василь (ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології)

ІІІ місце, переможець Галунька Богдана (ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології)

Жидун Василь, переможець ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України

2015

ІІІ місце, переможець команда «Miraculum» (Х  обласний турнір юних біологів)

Диплом ІІІ ступеня, переможець команда «Miraculum» (XIV Всеукраїнський турнір юних біологів)

2016

ІІІ місце, переможець Досяк Іван (ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології)

ІІ місце, переможець Досяк Іван (ІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України).

<iframe src="https://docs.google.com/presentation/d/1_ImhABZ9ptwwb8jppcg0gdhT12BD3DUYddwNPqjWJQg/embed?start=false&loop=false&delayms=3000" frameborder="0" width="480" height="389" allowfullscreen="true" mozallowfullscreen="true" webkitallowfullscreen="true"></iframe>